Погоня пишається своєю минувшиною, зокрема кількасотлітньою історією Свято-Успенського монастиря, одного із найдавніших монастирів Отців-Василіян на Покутті.

 

Згідно з історичними довідками, ця місцевість прославилася ще за часів Данила Галицького своєю святістю, а в ХVІІ столітті на місці чудотворних об’явлень Матері Божої виник монастир. За час комуністичного режиму майже всі будівлі монастиря були знищені, а церква спалена. Тільки на початку 90-х років ХХ століття відновлено духовне значення цього святого місця. Навесні 2001 року віднайдено ікону, яку датують XVII століттям і вважають оригіналом чудотворного образу Погонянської Богоматері. За 10 років побудовано каплицю на чудотворному джерелі, з цілющою водою, що, за словами прочан,, лікує різноманітні хвороби, найперше — очей, та й навіть повертає (!) зір;невеличку церковцю, відновлено монастирський цвинтар і хресну дорогу.

Поруч з чудотворними іконами України своє чільне місце займає Погонянська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, історія якої сягає ХVІІ століття. Прославилася ця ікона завдяки численним чудам, що діялися і трапляються дотепер. Перші письмові згадки про чудотворну ікону Матері Божої записані в монастирській хроніці й датуються першою половиною ХVІІ століття. Згідно з відомостями літопису, в знак вдячності за ласки і чудеса зцілення, отримані при іконі Пречистої Діви Марії, на пожертви шляхтянок Іванни Велигорської з Потоцьких та Софії Загвойської з Угринських у 1736 році в обителі було збудовано нову церкву Успіня Пресвятої Богородиці. Ікона Матері Божої в с. Погоня прославилася і пізніше численними чудами. На основі рішення Духовної комісії єпископ Атанасій Шептицький оголосив цю ікону "благодатною", тобто чудотворною.