По-перше, всіх людей, які приїхали до Іспанії, об’єднує туга за рідною землею, своєю домівкою, за близькими людьми. Тому, коли приходиш до церкви і разом з усіма відкриваєш серце в  молитві до Бога, коли почуєш гарні поради священика, відчуваєш, що ти не один, що   душі всіх єднаються для добра та порозуміння. По-друге, всім нам не вистачає живого спілкування, допомоги в пошуку роботи та житла, у вирішенні різних соціальних та культурних потреб. Для цього і створена асоціація громади. Гуртом можна зробити багато цікавого і корисного. Нам нічого чекати, час проходить швидко. Тому я завжди підтримую гарні ініціативи щодо проведення  українських свят та поширення української культури на іспанській землі.

Байдужість та гордість –  як для мене, то це найбільші християнські гріхи. Кожна людина будує своє життя, своє майбутнє згідно з певними економічними, культурними, моральними нормами  суспільства. Наше щастя та добробут залежать від нас самих та від суспільства, в якому знаходимося. Байдужість однієї особи з часом приводить до байдужості всього суспільства, тоді горе всім. Не бути байдужим для мене означає  заздалегідь передбачати можливі наслідки та намагатися їх усунути, завжди всім цікавитися, мислити та приймати справедливі рішення на користь більшості.

 

 Я,  як і більшість українців, що за кордоном,   всією душею та думками завжди на рідній землі. Тому і сприяю розповсюдженню книжки «Радуйся, Ручко Всезолота!», збір коштів від якої буде передано на відбудову Марійського центру в Погоні на Івано-Франківщині. Вважаю, що відродження цього святого місця нам буде тільки на користь. Сподіваюся на позитивні зміни та покращення економічної ситуації в рідній державі та в Іспанії.